РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КАРАНТИНУ НА ЩАСТЯ УКРАЇНЦІВ. Частина 3: Стосунки

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КАРАНТИНУ НА ЩАСТЯ УКРАЇНЦІВ. Частина 3: Стосунки

Читайте частину 2

Карантин змусив багатьох з нас переглянути життєві пріоритети. З одного боку, довелося усвідомити, наскільки вагомим є те, що недооцінюєш через його звичність і рутинність.  З іншого, з’явилася нагода відкрити цінність того, на що не завжди вистачало часу в круговерті щоденних справ. Стосунки потрапили у категорію переоцінених цінностей під час карантину.

Попри песимістичні прогнози щодо загострення конфліктів у сім’ях під час карантину, ситуація виявилася іншою. 

Як свідчать дані нашого опитування*, у більшості випадків карантин ніяк не вплинув на стосунки з людьми, з якими учасники анкетування разом проживають. Про це свідчать відповіді 73,7% респондентів. 17,6% з усіх опитаних  повідомили про їх покращення, а 8,7% – погіршення. Тож покращення стосунків удвічі перевищує їх погіршення (рис. 1).

C:\Users\User\Desktop\blank7.png

Рис. 1.  Співвідношення змін в особистих стосунках (кількість осіб)

Цікаво, що залежність між зміною в особистих стосунках та рівнем задоволення життям майже у 2,5 рази більша, ніж залежність між зміною в особистих стосунках та відчуттям щастя. Це означає, що щастя люди сприймають як багатогранне явище, і стосунки, звісно, є вагомим, але не визначальним компонентом щастя.    

Висновок 1. Бути щасливим легше, коли маєш хороші близькі стосунки. Але це не означає, що самотня людина чи людина, чиї стосунки зіпсувалися, обов’язково нещасна.  Для щастя людині передусім потрібно мати мету в житті та відчувати значущість того, що вона робить. Погіршення стосунків, безперечно, засмучує, але не позбавляє людину відчуття власної значущості та мети життя. Саме тому в більшості випадків люди залишаються щасливими, навіть якщо не зовсім задоволені стосунками.  

Ми також порівняли рівень хвилювання респондентів за життя і здоров’я рідних та близьких з їхнім хвилювання за власне життя і здоров’я (рис. 2). Виявилося, що люди більше хвилюються за своїх рідних та близьких, ніж за себе: середня оцінка – 4,35 балів (з 5 можливих) на противагу 3,55. 

C:\Users\User\Desktop\blank0.png

Рис. 2 Оцінка рівня хвилювання за життя і здоров’я своїх рідних і близьких та хвилювання за власне життя (за 5-бальною шкалою) 

Для щастя та задоволення життям важливі не лише близькі стосунки, але увесь спектр соціальних зв’язків. Виявилося, що під час карантину нестача саме живого спілкування дошкуляє людям найбільше.  У рейтингу дискомфортних факторів, спричинених карантином, перше місце посідає соціальне дистанціювання (неможливість звично проводити час з друзями і рідними), яке поряд з іншими опціями обрали 52 % респондентів. На другому місці – неможливість проводити дозвілля поза домом – 46,3%. Третє місце займає неможливість подорожувати Україною та за її межами – 38,6% голосів. Подорожі теж передбачають спілкування, до того ж, з новими людьми. 37,1% респондентів скучили за звичним рівнем живого спілкування з клієнтами та незнайомими людьми (в ресторанах, кінотеатрах, магазинах та ін.).

Висновок 2. Різні види соціальної взаємодії є необхідним критерієм якості життя. Йдеться не лише про близькі тривалі стосунки, але й про нові знайомства та випадкові розмови з незнайомцями в публічному просторі. Спілкування забезпечує людину психічним комфортом та відчуттям затребуваності. Навіть сам факт перебування разом з іншими в ресторанах, кав’ярнях, на концертах, спортивних подіях та усвідомлення того, що інші люди проживають зараз схожий досвід, викликають яскравіші емоції і сприяють підвищенню задоволення життям. Карантин дав змогу оцінити значення інших людей для задоволення власним життям. Після зняття карантинних обмежень слід з урахуванням санітарних норм ретельніше планувати своє соціальне життя та ефективніше здійснювати соціальну взаємодію. Тож учімося бути щасливими разом!

Залишити відповідь

Закрити меню