ПУРІЙ Роман Петрович, ФЛЕЙЧУК Марія Ігорівна. Біонічний підхід до управління економікою або біонічна модель нового суспільного ладу/ Пурій Р.П., Флейчук М.І.  – Львів : СПОЛОМ, 2021. – 68 с. Рис, табл. Бібліогр.: 64-66 (35 назв).

Сучасний капіталістичний суспільний лад західної цивілізації досягнув вершини свого розвитку і очевидно занепадає. Пандемія Covid-19 ще більше загострила як економічні, так і фінансові проблеми. Особливо це відчутно в соціальній сфері. Цифровізація виробничих процесів, автоматизація і роботизація виробництва, ліквідація робочих місць і цілих галузей виробництва призводять до зменшення бази оподаткування, а це зумовлює руйнування наявних інституцій соціального забезпечення: пенсійну систему, медичну, освітню, систему захисту малозабезпечених верств населення. Сучасні технологічні можливості руйнують теперішній суспільний лад, поглиблюючи прірву між жменькою супербагатих і рештою населення, значна частина якого вже знаходиться за межею бідності.

Сучасні виробничі технології можуть забезпечити людство всім необхідним для ситого безбідного життя. Проблема в тому, що переважна більшість населення планети неплатоспроможна. Маємо замкнене коло проблем, які наростають, поглиблюються і посилюються. Тобто світ страждає від застарілої системи розподілу суспільних благ, а це означає, що існуючий суспільний лад відмирає. Суспільство потребує нового підходу до способу розподілу суспільних благ і контрольованого переходу на новий суспільний устрій, тому що стихійний перехід, як це було в минулій нашій історії, людство може не пережити.

Серед внутрішніх загроз фінансовій безпеці України можна виділити такі: недосконала фінансово-бюджетна система; неефективність системи контролю за витратами бюджетних коштів; невчасне прийняття та відсутність наукового обґрунтування Державного бюджету; неефективна грошово-кредитна та податкова політика держави; масове ухиляння від сплати податків; надмірний дефіцит Державного бюджету та переважно емісійне його покриття; зростання «тіньової» економіки, посилення її криміналізації, у тому числі внаслідок посилення контрабандних потоків як з країнами ЄС так і з окупованими територіями АР Крим та частини Донецької і Луганської областей; різке зростання цін на споживчому ринку; відсутність паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукції; істотна виснаженість ключових джерел фінансових ресурсів – прибутку суб’єктів господарювання, доходів бюджетів усіх рівнів, амортизаційних відрахувань, ресурсів цільових фондів тощо; нелегальний вивіз з України капіталу, істотна частка нелегального обігу валютних коштів в країні та нелегальні поступлення з поза її меж; недостатній державний контроль за здійсненням експорту та імпорту; нерозвиненість сучасної інфраструктури підтримки конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів господарювання на зарубіжних ринках.

До зовнішніх загроз фінансовій безпеці України віднесемо: нерозвиненість сучасної фінансової інфраструктури; зростання зовнішньої заборгованості; нераціональне використання іноземних кредитів; нерегульований приплив в Україну іноземного капіталу та надання йому переваги порівняно з вітчизняним; надмірна відкритість економіки України; не виважена лібералізація зовнішньоекономічної діяльності; відсутність експортно-імпортної збалансованості.

Мета роботи: підготовка теоретичної бази для нової суспільної домовленості (нового суспільного ладу) щодо системи організації діяльності продуктивних сил і способів розподілу вироблених суспільних благ.

До основних завдань роботи віднесемо теоретичне обґрунтування необхідності трансформації, вивчення передумов, світових і національних трендів розвитку грошових систем, комплексний аналіз монетарних процесів, розробка рекомендацій.

Ми, люди, не в змозі змінити свою егоїстичну природу, але ми можемо домовитись, як з цим жити. У нас є мова (засіб комунікації) і ми можемо в рамках нової суспільної домовленості встановити нові правила гри, наприклад, визначити, зокрема, чіткіші межі між «моїм», «твоїм» і «нашим», межі компетенції і відповідальності між власниками приватної, колективної, комунальної та державної власності.

Ми можемо змінити наші «гроші», а змінивши гроші – змінимо себе і світ. Для динамічного розвитку інформаційної економіки і стимуляції виробничих процесів необхідна нова суспільна домовленість щодо ролі грошей у суспільстві, а також зміна системи оподаткування і способу розподілу суспільних благ.

Сучасні умови глобальної трансформації суспільства вимагають зміни моделі державного управління. Ще Аристотель визначив метою держави щастя громадянина. Настала пора це втілити. Саме в ХХІ ст. підходи у всіх сферах нашої діяльності набули людиноцентричного, а зовсім нещодавно – і щастяцентричного характеру. Ми пропонуємо відмовитись від ідеї будівництва щасливого суспільства, а перейти до розбудови суспільства щасливих людей. Щастя людини – призма, через яку має формуватись нова модель державного управління. Що держава може зробити для щастя окремого громадянина? По-перше, усувати соціальний дискомфорт, по-друге створювати сприятливі умови та забезпечувати рівні можливості для побудови людиною свого щасливого життя. Цемент нації – мова, право, суспільне володіння землею, надрами і ЄЦФОПС.

Пропонована нами біонічна модель нового суспільного ладу на базі інформаційної економіки та Єдиної цифрової фіскально-облікової платіжної системи (ЄЦФОПС) якраз покликана забезпечити ключові умови для щастя громадянина: соціальну справедливість при розподілі суспільних благ, подолання бідності, подолання корупції, комфортний економічний клімат, відчуття економічної безпеки і стабільності та впевненості у майбутньому.

Соціальна справедливість при розподілі суспільних благ – це запровадження базового, безумовного соціального доходу, це автоматизація фіскальний процесів, що вимагає радикальної податкової та пенсійної реформи.

Подолання корупції: прозора цифрова платіжна система (ЄЦФОПС) унеможливлює корупцію і хабарництво у звичних її проявах і формах.

Комфортні економічні відносини: радикальна податкова реформа передбачає усунення фіскала (податкового інспектора) в стосунках держава/бізнес, звільнення бізнесу від участі в адмініструванні податків, звільнення бізнесу від більшості податків та зборів, повна лібералізація економічних стосунків на рівні мікро- та малого бізнесу, широкий доступ до дешевих кредитів як для бізнесу, так і для споживача.

Відчуття економічної безпеки: прозорість грошово-банківської системи, доступ до маркетингової та статистичної інформації з баз даних ЄЦФОПС в реальному часі, стабільність купівельної спроможності національної валюти, стабільність обмінного курсу – все це може забезпечити ЄЦФОПС.

Стабільність та впевненість у майбутньому: ЄЦФОПС є інструментом стабілізації макроекономічних показників у короткотривалій перспективі, а планова дестабілізація головних параметрів забезпечить сталий розвиток і впевненість у майбутньому в довготривалій перспективі. Статистичні дані, отримані за допомогою ЄЦФПС, дозволять спрогнозувати потреби ринку в майбутніх періодах, що дозволить планувати інвестиції, розвивати виробництво і постачання на багато років вперед, ощадливо використовуючи наявні ресурси.

Основні глобальні тренди до цифровізації в усіх сферах життя: перехід суспільства на новий технологічний уклад та масштабне проникнення цифрових технологій у всі сфери; виплата базового грошового забезпечення на одну особу-громадянина (базовий, безумовний, соціальний дохід), як наслідок співволодіння суспільною власністю (Фінляндія, ОАЕ); трансформація банків у цифрові платіжні системи (поступове запровадження 100% електронних грошей – Японія, Норвегія, Швеція, Індія).

Довідково: Комплексною програмою розвитку фінансового сектора України, затвердженої Постановою правління НБУ №391 від 18.06.2015 передбачено внесення змін до законодавчих актів України та імплементацію положень законодавства ЄС з метою розвитку безготівкового обороту і роздрібних безготівкових платежів з використанням електронних платіжних засобів. У Постановах Правління Національного банку встановлено загальні вимоги до випуску, використання та погашення електронних грошей. Визначення електронних грошей наведено в п. 15.1 ст. 15 Закону України №2346-III від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Електронні гроші – одиниця вартості, яка зберігається на електронному пристрої, приймається як платіжний засіб іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Формування визначення електронних грошей відповідає і визначенню, наведеному в директиві Європейського парламенту і Ради 2009/110/ЄС від 16.09.2009 року «Про започаткування, здійснення та пруденційний нагляд за діяльністю установ, що працюють з електронними грошима».

Довідково: В Україні створена Національна система масових електронних платежів – ПРОСТІР. Національний банк України докладає максимум зусиль щодо сприяння створенню в Україні привабливого клімату для масового використання платіжних карток та інших електронних платіжних засобів під час здійснення безготівкових роздрібних платежів на території України.

Так, НБУ була проведена модернізація раніше існуючої національної платіжної системи, що базувалось на вітчизняних стандартах і забезпечено перехід на відкриті міжнародні стандарти. Побудовано центральний маршрутизатор, розрахунково-кліринговий центр, здатний забезпечити маршрутизацію та проведення розрахунків з використанням платіжних карток з магнітною смугою та EMV-чіпом.

Впровадження інноваційних технологій та удосконалення дистанційних каналів обслуговування є одними з пріоритетних напрямів діяльності банківських установ. Зважаючи на це, в Україні, як і в більшості інших країн, обсяги випуску платіжних карток з функцією електронних платежів та віртуальних платіжних карток, якими найчастіше сплачуються товари, роботи та послуг через мережу Інтернет істотно збільшується (табл. 2).

Спостерігається тенденція до зростання попиту на розрахунки в мережі Інтернет, а банківські установи продовжують пропонувати карткові продукти через носії віртуальної інформації, які забезпечують проведення трансакцій в режимі он- лайн.

У 2016 р. в Україні емітовано 14 тис. карток з функцією електронних грошей, що на 56% більше, ніж у 2015 р.^[1] Частка обсягу безготівкових операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за підсумками 2018 року досягла 45,1%. Це на 5,8 в. п. більше порівняно з результатами 2017 року (39,3%). Такий позитивний тренд пов’язаний зі стабільним підвищенням попиту на безготівкові операції серед українців та популяризацією інноваційних фінансових сервісів.

Керований перехід до нового суспільного ладу. Всі попередні зміни суспільного ладу відбувались стихійно, драматично і супроводжувались скороченням популяції людей або через потужні пошесті, або масштабні світові війни. Сучасна цивілізація не може собі дозволити цю стихійність. Ми пропонуємо своє бачення шляху контрольованого переходу до нового суспільного ладу, а також моделі цього нового суспільного ладу – гібридну лібертаріансько-неокейнсіанську модель.

Нова соціальна справедливість на основі гібриду окремих життєздатних ідей лібертаріанства і неокейнсіанства, а також соціалізму і капіталізму, може бути сформульована так: «Кожен має право на щасливе, заможне і навіть вічне життя, але за власний рахунок!». Це, зокрема, передбачає максимальну лібералізацію виробничих стосунків, підприємництва, торгівлі, жорстку монетарну політику і справедливий рівний розподіл частини ВВП між громадянами України, прямий перерозподіл частини податкових надходжень на персональні рахунки громадян без державних посередницьких структур. Нову соціальну справедливість має забезпечити нова система оподаткування. Податок на споживання платять всі, хто споживає, пропорційно до споживання. Сюди входить оподаткування використання землі, надр, природних ресурсів активною частиною суспільства. Зібрані завдяки такому оподаткуванню кошти мають розподілятися між всіма громадянами країни як належний громадянинові-співвласнику безумовний базовий соціальний дохід в грошовому еквіваленті. Натомість уряд звільняється від основних соціальних зобов’язань перед громадянами (зокрема, безкоштовна медицина, безкоштовна вища освіта і т.д.).

Переваги безумовного базового доходу:

• відповідальність за свій добробут лягає на громадянина, але він, в цій системі, стає реально платоспроможним учасником вільного ринку;
• платоспроможність дає змогу громадянинові краще продавати свою «суспільну корисність» або не продавати, якщо у нього її немає, але безбідно існувати, не втрачаючи людської гідності громадянина – співвласника держави;
• цифрові гроші, як еквівалент обміну ресурсами на ринку праці, підводять знаменник під процеси купівлі-продажу на ринку праці таких ресурсів як знання, здоров’я, робочий час, що має відображатись у контракті і заперечувати факт експлуатації, чи наживи на доданій вартості. Рух коштів на цьому ринку не оподатковується (Окремо і автоматично відбувається процес відрахування частини доходу громадянина на ППСР в державному банку, тобто ЄЦФОПС. Пропорційно до звичного рівня споживання і біологічного віку громадянина. Мета – гарантоване державою збереження звичного рівня споживання після виходу на пенсію чи після втрати працездатності.);
• отримавши власну частку соціального забезпечення в грошовому еквіваленті, громадянин «рухатиме вільну економіку» особисто, «голосуючи» гривнею за якість, ціну і об’єми товарів та послуг на вільному ринку (медичних, навчальних, побутових послуг, товарів короткого і тривалого використання тощо). Це здешевлює собівартість товарів та послуг зокрема і підвищує ефективність національної економіки України загалом за рахунок усунення корупції, а отже позбавлення доходів інкорпорованих у вітчизняну економіку організованих соціальних паразитів.

Ці ідеї вимагатимуть внесення змін до конституції України. Вільний, платоспроможний, позбавлений податку на доходи громадянин самостійно розпоряджатиметься своєю часткою «суспільного пирога». Це простіше, дешевше, більш справедливо. Це дієвий інструмент боротьби з корупцією і організованими соціальними паразитами. Це лібералізація економічних відносин на рівні «економічний планктон», тобто на рівні малого і мікробізнесу. Не вникаючи в економічні мікропроцеси, держава регулює макропроцеси – всіма засобами забезпечує стабільність (!) купівельної спроможності національної валюти та її обмінного курсу. Таким чином відбувається вирішення конфлікту між реальним сектором економіки і «бухгалтерами» – зайвим елементом в системі держава-банк на базі ЄЦФОПС.

У цій праці ми пропонуємо дієві інструменти для досягнення цілей сталого розвитку на основі принципу збалансування суспільних інтересів задля вирішення конфлікту між інтересами окремої особи та цивілізації. Сталий (стійкий, гармонійний, збалансований) розвиток – це розвиток, що має задовольняти потреби сучасного покоління у спосіб, що не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби (Комісія Брундтлан). В сучасному світі, з огляду на розвиток продуктивних сил та інформаційних технологій, не варто оподатковувати тих, хто з «праху» створює їжу, одежу і дах над головою, а слід оподатковувати тих, хто це споживає. Тільки такий підхід до оподаткування дасть можливість досягнути більшість з 17 цілей сталого розвитку (рис.12), зокрема: 1. Подолання бідності (No Poverty); 2. Подолання голоду (Zero Hunger); 12. Відповідальне споживання (Responsible Consumption and Production); 13. Боротьба зі зміною клімату (Climate Action); 15. Збереження екосистем суходолу (Life on Land).

У дослідженні пропонується біонічний підхід до управління економікою, що базується на чотирьох основних принципах, сформульованих за аналогією до способу функціонування живого людського організму. Зокрема, ми покликаємося на модель гомеостазу – біологічного механізму, що з одного боку стабілізує параметри внутрішнього середовища клітин живого організму та забезпечує життя живої істоти, а з іншого боку дестабілізує її, реалізовуючи генетичні програми росту і дозрівання організму. Біоніка – від біо(логія) та (електро)ніка – наука, яка вивчає будову живих організмів для створення машин, приладів, механізмів тощо, дані яких наближаються до характеристик цих організмів. В області інформатики методи біоніки були покладені в основу розробки штучних нейронів, штучних нейронних мереж, інтелекту натовпу і генетичних алгоритмів.

Кожна клітина наділена механізмами (системою) саморегуляції свого автономного внутрішнього середовища – гомеостазом. Центральна нервова система цими процесами не керує. Це гуморально (через кров) регульовані процеси. Процеси поза свідомістю. Свідомість цілісного організму взагалі застосовується для виживання в зовнішньому середовищі – природі і суспільстві. Професор, доктор інтегральної медицини В. М. Дільман в другому виданні своєї роботи «Большие биологические часы» описує систему, що забезпечує життя і розвиток людського організму: «Якщо стабільність внутрішнього середовища клітин – обов’язкова умова життя організму, то незаперечною умовою розвитку є запрограмоване порушення цієї стабільності. Відповідно поряд з законом постійності внутрішнього середовища організму існує закон відхилення гомеостазу».

Ключове тут − «запрограмоване» (!)

Тож природа в проекті «homo sapiens» вже давно вирішила нашу проблему: як в одному організмі поєднати програму, що забезпечує стабільність параметрів внутрішнього середовища кожної клітини живого організму з програмою дестабілізації цих параметрів заради росту і розвитку.

Перший біонічний принцип до управління економікою: невтручання Уряду в економічні стосунки між громадянами на рівні «економічний планктон». Йдеться про повну лібералізацію функціонування малого та мікробізнесу – звільнення його від сплати прямих податків та передусім від участі в їх адмініструванні.

Суть другого біонічного принципу полягає в поєднанні в одному центрі керування (ЄЦФОПС) засобів стабілізації окремих параметрів і засобів дестабілізації цих показників в заданих параметрах (в економічних координатах − «таргетування дестабілізуючих факторів»). Назвемо це керованою дестабілізацією або системою планового оптимального розвитку, як втілення основної ідеї концепції ООН про сталий розвиток.

Функціонування людського мозку (матеріальний носій) і людської уяви (світ ідеального) – модель віртуальної грошово-банківської системи, де ідеальна грошова одиниця прикріплена до матеріального носія ідеї грошей – сервера, комп’ютера і монітора. Тепер можна сказати, що грошова маса зібрана і облікується в одному фізичному місці, але місце фізичне, а грошова маса віртуальна. Бо вже нема фізичного, тобто матеріального носія ідеї грошей у вигляді монет або купюр, а є сервери, комп’ютери і монітори, які обробляють і візуалізують банківську інформацію. А от, за аналогією зі свідомістю, маємо всю картину зовнішнього світу на окремо взятому моніторі. Назвемо це третім біонічним принципом. Це вершина мрій кейнсіанців – отримати ідеальний інструмент для державного управління економікою через автоматизовану обліково-фіскальну систему.

Технічно реалізація Єдиної цифрової фіскально-облікової платіжної системи (ЄЦФОПС) передбачає:

• злиття всіх державних банків в один на базі націоналізованого ПАТ КБ «Приватбанк» та НБУ;
• поступовий вивід комерційних банків з ринку;
• поступова ліквідація готівкових розрахунків в економіці та перехід на 100% електронні гроші;
• здійснення основних монетарних інтервенцій, грошово-кредитних операцій та фіскально-облікових функцій держави з використанням ЄЦФОПС;
• у перспективі використання ЄЦФОПС як невід’ємної складової системи електронного урядування у різних сферах соціально-економічної та політичної системи;
• одним з першочергових рішень у сфері реформування податкової системи, реалізацію якого спрощує функціонування ЄЦФОПС є ліквідація податку на прибуток юридичних та доходи фізичних осіб та запровадження натомість автоматичного стягнення податку на споживання в широкому розумінні або податку на покупки у вузькому.

Четвертий біонічний принцип – це рух від дискомфорту до комфорту в економічних стосунках. Від відчуття несправедливості в обміні до переконання в справедливому обміні. Загалом усвідомлення стану достатнього комфорту в кожній окремій трансакції.

Переваги запровадження ЄЦФОПС:

• у короткостроковій перспективі зміцнення рівняння фінансової, у довгостроковій – економічної та національної безпеки держави;
• консолідація платіжного засобу в одному цифровому банку спрощує управління і автоматизацію всіх фінансових потоків, ліквідує передумови фінансових махінацій і зміцнює, таким чином, фінансову безпеку держави;
• запровадження прозорості управління економікою, детінізація економіки, мінімізація корупційних проявів;
• ліквідація низки державних інституцій (з недостатньою ефективністю діяльності та істотними корупційними механізмами), що здійснювали окремі функції пропонованої моделі ЄЦФОПС;
• ліквідація податку на прибуток юридичних та доходи фізичних осіб мінімізує мотивацію до виведення капіталів з України та збільшення тіньового сектора економіки;
• нульова ставка на депозити у ЄЦФОПС (яка фактично виконує функцію єдиного в Україні банку) створює широкі можливості та мотивацію для продуктивного використання коштів у реальній економіці, соціальній та інших сферах;
• розширення можливостей оперативного збалансування внутрішнього ринку;
• стабілізація купівельної спроможності національної грошової одинці;
• мінімізація рівня ризикованості національної економіки;
• регулювання купівельної спроможності національної валюти через банківський процент і контроль щоденного споживання як в цілому, так і за галузями, а також обсягу відцифрованих валютних активів в економіці;
• можливість оперативного корегування економічної та соціальної політики;
• забезпечення ефективного взаємовигідного інтегрування приватного та державного капіталів;
• можливість оперативного регулювання обсягу грошової маси, що мінімізує загрозу виникнення гіперінфляції та гіпердевальвації національної грошової одиниці та інших загроз фінансовій безпеці держави;
• зменшення трансакційних витрат національної економіки;
• спрощення системи статистичної звітності;
• широкий доступ бізнесу до маркетингової інформації;
• маркетинговий моніторинг ринку в режимі реального часу.