Оригінальна стаття Б. Мірошниченка: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/10/11/692465/
“Нобелівська премія з економіки була присуджена ексголові ФРС Бену Бернанке та економістам Дугласу Даймонду і Філіпу Дівбігу, дослідження яких допомогли подолати глобальну фінансову кризу 2008 року.”
“Ринкову систему часто критикують за нездатність протистояти економічним кризам. Рецесії в розвинених країнах є неминучими та відбуваються кожні кілька років.”
Складно не погодитись з цим висновком. Існуюча ринкова система справді дає збій, але не вся ринкова система в цілому є ущербною. В основному системні збої розпочинаються в фінансовій сфері. Це ріст фінансових бульбашок на фондових ринках і в банківській системі, звідки розходяться хвилі на сферу страхування, ринки нерухомості, будівельну галузі, а далі в сферу реального сектора економіки і сферу споживання. І лікування з профілактикою варто починати з радикальної грошово-банківської, фінансової та податкової реформ. Зокрема проєкт CBDS і являє собою таку реформу. Мова йде про впровадження на Заході грошово-банківської інновації – цифрової валюти центральних банків.
А це відкриває перспективу відмирання інституту приватних банків, страхових компаній, приватних пенсійних фондів. На заміну солідарної пенсійної системи приходить система Безумовного базового доходу. Ось чому власники приватних банків, і іже з ними, так встрепенулись і стали так активно популяризувати свою корисність і незамінимість в справі боротьби з фінансово-економічними кризами, хоча, насправді, і є головними його чинниками.
“Найстрашнішою кризою була Велика депресія 1930-х років, яка тривала десятиліття. Лише за перші три роки в США зникла майже половина банків. Це призвело до безробіття, падіння промисловості, стагнації та поширення кризи по всьому світу.”
Насправді кризу спровокувала неймовірна ажіотажна активність на фондових біржах, ріст фінансової бульбашки, яка в один момент тріснула. А далі виникла паніка в рядах спекулянтів, простих інвесторів, це перекнулось в банківську сферу і катастрофічно вплинуло на реальний сектор економіки. Втрата робочих місць і купівельної спроможності населення закрутили спіраль економічного падіння.
Але є ще один фактор, який залишається поза увагою дослідників. Це криза тогочасної грошової системи. ЇЇ невідповідність потребам ринку і розвитку продуктивних сил. Мова про те, що використання золота і срібла в якості грошей виявилось неефективним і безперспективним. Тобто тогочасний бум росту продуктивності праці, а це сталось через майже одночасне впровадження у виробництво парової, електричної тяги і двигунів внутрішього згорання що дало колосальний ріст виробництва товарів, а грошової маси для обслуговування трансакцій катастрофічно забракло. І рішенням проблеми став масовий перехід США на паперові гроші, уніфікація банківської сфери, перехід на єдиний федеральний долар і створення ФРС. І, на перехідному етапі грошової реформи було неопхідно зберігати золотий стандарт.
“Щоб унеможливити повторення цього сценарію, науковці досліджують причини та наслідки цієї кризи. Зроблені висновки допомагають країнам швидше справлятися з рецесіями та виходити з них із меншими економічними втратами.”
Наслідки кризи очевидні і вивчення не потребують. Вивчення причин є дуже корисним але більш важливим є адекватна і відповідальна інтерпретація цих висновків і справді дієві рекомендації стосовно профілактики кризи в майбутньому.
“Раніше вважалося, що банкрутства банків є наслідком Великої депресії, а не причиною, тому якийсь час уряди не фокусувалися на забезпеченні стійкості банківської системи.”
Банкрутства банків не є ні причиною В. Депресії ні її наслідком, а сокріше її вагомою частиною. Причиною депресії став обвал на фондовому ринку, а причиною падіння банків стала паніка вкладників цих банків.
“Однак лауреати Нобелівської премії з економіки 2022 року довго переконували, що саме падіння банків є ключовою проблемою під час рецесії.”
Це замовне дослідження є частиною маніпуляції свідомісттю населення і законодавціві урядів з метою збереження приватних банків і їхньої лихварської діяльност,і яка і несе реальну загрозу економіці країни і домогосподарств.
“Крах банківської системи поглиблює кризу та розтягує її на багато років. Водночас її стабільність швидше повертає економіку до зростання.”
Беззаперечна істина яка і підштовхує до радикальної трансформації старої грошово-банківської системи в нову – CBDS.
“Ідея про важливість банків підтверджувалася під час останніх світових криз. Дослідження ексголови ФРС Бена Бернанке і науковців Дугласа Даймонда та Філіпа Дівбіга мають особливе значення і зараз, коли світ стоїть на порозі нової рецесії.”
Насправді головну роль відіграла ФРС (мова про “кількісне пом’якшення”), але працювала вона, в основному, з фондовими біржами, корпораціями і урядом.
“Чому банки важливі? Банки позичають гроші у вкладників і спрямовують їх у прибуткові активи. Банкіри володіють даними про стан справ на ринках, залучають найкращих галузевих експертів і збирають інформацію про перспективні компанії.”
Якщо слово “банки” в тексті замінити словосполученням “інвестиційні фонди” або “біржові спекулянти” то так воно і є. Ці – шарять, але банки? Це не їхній бізнес. Вони видають кредити “під страх і ризики позичальника” і єдине, що вони реально вивчають так це вартість заставного майна і інших активів позичальника.
“Але що буде, якщо банки випадуть з життя суспільства? У 1983 році один з лауреатів цьогорічної премії Центрального банку Швеції (або Нобелівської премії з економіки) Бен Бернанке відповів на це питання.”
Та нічого власне і не буде. Вони вже теоретично вибувають, як зайвий елемент в цифровій економіці. Їх послуги дорогі, повільні, ненадійні. На їхню заміну йдуть цифрові розрахунково-платіжні системи з мінімізованим людським фактором, швидкі, дешеві, працюючі глобально 24х7.
“У своїй статті майбутній голова ФРС стверджував, що занепад банківської системи став головною причиною, чому рецесія перетворилася на затяжну Велику депресію.”
Це не був занепад. Це було фізичне відставання від вимог часу – тобто ріст продуктивності праці в реальному секторі став чинником активації еволюціних процесів в грошово-банківській сфері. Гроші еволюціонували з металевих в паперові. І це лише етап еволюції платіжного засобу від істивних, матеріальних грошей до цифрових – ідеальних.
“Падіння банків призвело до того, що американський капітал втратив здатність шукати прибуткові активи й економіка припинила розвиватися.”
Абсолютна нісенітниця. Прибуткові активи шукаює не капітал, а інвестори, бізнес шукає теми для впровадження у виробництво (інноваційні розробки продуктів), а банки шукають клієнтів-позичильників яким власtн і дають “гроші в ріст”. Але падіння банків тільки частково обмежує розміри обігового капіталу товаровиробників.
“Банкопад 1930-х років стався через паніку. Люди забирали гроші з банків, бо боялися їх втратити. Щоб розрахуватися з клієнтами, банкам довелося розпродавати свої активи. Половина з них цього не витримала і збанкрутувала.” “Інша половина банків вистояла, але легше від цього не стало. Банкіри боялися панічних набігів. Щоб мати можливість у будь-який момент розрахуватися з вкладниками, вони інвестували в швидкі активи, а не довгострокові.” “Як наслідок, фермери та промисловці, які звикли брати “довгі” гроші, втратили фінансування і були змушені скорочувати виробництво.”
Хоч це тут є правдою.
“Паніка є головним ворогом банківської системи, особливо в епоху, коли інформація миттєво поширюється через соцмережі. Явище паніки на фінансових ринках досліджували два цьогорічні Нобелівські лауреати – Дуглас Даймонд та Філіп Дівбіг.”
Так, все таки “паніка”! Так от, що в CBDS, що в нашій Єдиній цифровій віскально-обліковій платіжній системі вмонтований реальний запобіжник падіння банку внаслідок відтоку вкладників і їхніх грошей з банку. Зокрема в ЄЦФОПС відсутня така обція як “забрати, вивести чи перевести вклад”.
“У своїй моделі вони науково обґрунтували ситуацію, коли з’являються чутки про банкрутство банку, і люди масово забирають свої вклади.” “У цей момент чутки перетворюються на самоздійснюване пророцтво. Панікери своїми діями провокують інших клієнтів банку забрати гроші, адже всі переконані, що банк ось-ось має впасти.” “Через вихід великої кількості клієнтів банк може втратити всі свої активи, навіть якщо чутки про його проблеми були вигадкою.” “Експерименти над людською природою: за що дали Нобелівську премію з економіки у 2021-му.” “Під час Великої депресії банки падали один за одним, а паніка розкручувалася по спіралі саме за такою схемою.” “Довіра до банківської системи знизилася. Банкам знадобилися роки, щоб відновити стабільний зв’язок з клієнтами та повернутися до прибуткових довгострокових проєктів.”
Але ж справа не лише в банках. Тут спрацьовує, в основному, стихійність, а от на фондових ринках часто трапляються ігри на рохитування або ажіотажного попиту або панічного скидання активів. І на першому і на другому заробляють професійні спекулянти і шахраї.
“Щоби паніка не була такою руйнівною, Даймонд та Дівбіг пропонують урядам під час майбутніх криз активніше страхувати депозити людей або в надзвичайних обставинах ставати кредитором останньої інстанції.”
“Щоб паніка не була такою руйнівною” урядам слід, аж бігом, переходити на CBDS, а Україні на ЄЦФОПС. І саме це зараз відбувається і це породило цю паніку серед банкірів і ці маніпуляції з “передовою науковою думкою” і її “високою оцінкою” Нобелівським комітетом.
“Саме існування механізму державного страхування зменшує ризик банкрутства банків, адже так вкладники стають менш схильними до паніки. Люди не забирають гроші після кожної негативної новини, бо держава готова покрити всі збитки.”
В Україні є система захисту вкладників банків.
“Наукові роботи Даймонда, Дівбіга та Бернаке стали фундаментом для розуміння ролі банків у сучасній ринковій економіці та стимулювали подальші дослідження галузі.”
Ці роботи свідчать лише про кінець епохи приватних банків, паперових гошей і лихварства в його теперішньому вигляді.
“У релізі премії Центрального банку Швеції сказано, що теоретичні висновки лауреатів стали основою для створення чинного механізму регулювання банків та відіграли важливу роль у подоланні економічних криз“.
Насправді уряд США і ФРС під керівництвом того самого Бернанке, запустили механізм “кількісного помягшення” не чекаючи допоки вчені “проведуть дослідження” і розродяться висновками і рекомендаціями. Ці рекомендації є лише недолугим виправданням існування приватних банків.
“Ідеї лауреатів і практика. Дослідження нобелівських лауреатів отримали широке застосування. Наприклад, в Україні ідея страхування вкладів втілена у Фонді гарантування вкладів, який повертає клієнтам збанкрутілих установ депозити.”
Фонд гарантування існує вже давним-давно і задовго до геніальних “висновків і рекомендацій”.
“Крім того, Бернанке особисто перевірив власні судження під час світової економічної кризи 2008 року. Тоді він очолював Федеральну резервну систему (ФРС), яка в США виконує функції центрального банку.”
Так його і вважають авторм цієї ідеї, але це ситуативна процедура яку не слід застосовувати як базову панацею. Часи змінюються і еволюції грошей не зупинити недолугими маніпуляціями.
“Уряд та ФРС сфокусувалися на порятунку системних банків, і рецесія 2008 року не стала повторенням Великої депресії. Криза минула за два роки, а світова економіка повернулася до зростання.” “Розуміння Бернанке важливості банків для фінансової системи стало ключовим у його методах роботи під час світової кризи.”
Я б сказав, що ключовим стало розуміння ролі гошей в економіці, а банки лише інструмент реалізації цієї функції.
“Зараз світ знову на порозі рецесії. Центральні банки розвинених країн почали рекордними темпами підвищувати ключову ставку, і паніка потрохи закрадається в банківський сектор.” “Недавно жертвою чуток про падіння став швейцарський банк Credit Suisse. Заспокоювати інвесторів довелося центральному банку Швейцарії.”
Виглядає нa те, що ЦБ дещо втомились від ролі няньки-пожежника і вирішили з цим покінчити, довірившись процесу розвитку цифрових технологій.
“Лауреат Дуглас Даймонд зазначив, що кризи посилюються тоді, коли люди втрачають довіру до системи. Банкам у цей період слід максимально відкрито та зважено реагувати на всі макроекономічні виклики.”
Банкам слід подумати про іншу функцію в сучасній економіці, а власникам і інвесторам подумати про пошук нових проєктів для інвестицій.
“На думку Даймонда, завдяки досвіду та поліпшенню регулювання банків світ став більш стійким до економічних потрясінь. Однак проблеми можуть вилізти з боку страхових фірм та взаємних фондів, за якими теж варто спостерігати.”
І це правда, панове економісти! Епоха спекулятивного капіталу повинна закінчитись. Цивілізація цього більше не витримує.
“Праці Даймонда, Бернанке та Дівбіга систематизували та допомогли вирішити багато проблем, однак простору для майбутніх досліджень вистачає.”
Дослідженя це єсть гут, але пора робити, зокрама в Україні, радикальну реформу грошово-банківської, податкової, пенсійної системи. Настала потреба в контрольованому переході на новий соціально-економічний устрій на базі ЄЦФОПС і ББД.
“Характер фінансової системи постійно змінюється і перед регуляторами з кожною кризою постають нові виклики.” “Система страхування вкладів та порятунку банків під час криз приносить користь, однак вона також може призвести до зловживань банкірів. Зрештою, жоден економіст поки не вигадав формулу, як запобігти появі рецесій.”
Та не все так печально, панове. Ми вже маємо інноваційну надсучасну біонічну економічну теорію і доктрину контрольованого переходу на новий суспільний лад.
Пов’язана стаття: Роман Пурій. Аналіз і критика виступу Кетрін Фітс про Цифрову систему центрального банку – https://ukr-happiness-institute.com/roman-purij-krytyka-c-fitts-cbds/
