РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КАРАНТИНУ  НА ЩАСТЯ УКРАЇНЦІВ Частина 1

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КАРАНТИНУ НА ЩАСТЯ УКРАЇНЦІВ Частина 1

Український інститут дослідження щастя (The Ukrainian Institute for Happiness Research) провів онлайн-опитування за допомогою хмарного сервісу «Google Forms» з 31 березня по 10 квітня 2020 року. У межах дослідження опитано 1444 респонденти різних вікових груп та видів зайнятості, що мешкають у 124 населених пунктах усіх регіонів України (за виключенням окупованих територій). Статистична похибка вибірки для показників близьких до 50% не перевищує 2,58%, а для показників близьких до 5% – 1,12% при довірчій ймовірності 95% (не було взято до уваги те, що незначна кількість опитаних (менше 1%) вказали інше місце проживання). 

Створена нами анкета складалася з 21 питання щодо різних аспектів життя людей до карантину і під час карантину: зокрема, чи відчувають вони себе щасливими та на скільки балів оцінюють задоволеність своїм життям, чи відбулися зміни у стосунках з близькими, як вони адаптуються до дистанційної роботи чи дистанційного навчання, який спосіб життя провадять та інші. 

У результаті дослідження ми з’ясували, що більшість населення України на етапі карантину продовжують вважати себе щасливими. Зокрема, до початку карантину вважали себе щасливими 76,39% населення, а під час карантину – 63,16% населення України. Згідно з опитуванням, рівень суб’єктивного відчуття щастя під час карантину, порівняно з його величиною до карантину, знизився на 13,23%. 

Кількість людей, які вважають себе нещасливими, зросла на 9,83% (з 3,88% до 13,71% відповідно). При цьому кількість нещасливих чоловіків збільшилася в 3,4 рази, а жінок – майже в 3,6 разів.

Деяким респондентам було важко відповісти на питання щодо відчуття власного щастя (нещастя), однак кількість тих, що не змогли визначитися з відповіддю, також зросла: з 19,74% до карантину до 23,13%  під час карантину) (див. рис. 1).

C:\Users\User\Desktop\blank.png

Рис. 1 Структурний розподіл респондентів за суб’єктивною оцінкою відчуття щастя (нещастя) (%)

Висновок 1. Значна кількість людей, які не змогли визначитися, чи є щасливими, зумовлена, на нашу думку, браком знань про те, що таке щастя. Тож дуже важливо популяризувати ці знання, що і є одним із головних завдань нашого Інституту. 

Дані опитування свідчать, що рівень задоволення життям падає значно швидше в порівнянні з відчуттям щастя. Тобто відчуття щастя є більш стабільним і стійким навіть в умовах дискомфорту. 

Виявилося, що для молодих людей віком від 17 до 21 року щастя, фактично, є тотожним комфорту та задоволенню життям. Тобто, молоді люди вважають себе нещасними, як тільки втрачають комфорт і доступ до звичних джерел насолоди (зокрема, подорожі, вечірки, колективні заняття спортом, концерти та клубне життя). Натомість щастя вікової групи 51-60 років виявилося найбільш стабільним та стійким, незважаючи на значне падіння їхнього задоволення життям під час карантину. 

Висновок 2. Усі люди, що вважають себе щасливими, мають високу концентрацію «гормонів щастя». Питання полягає в тому, в який спосіб людина підвищує рівень цих гормонів. Молодь переважно веде споживацький спосіб життя і звикла отримування насолоду вже і тут завдяки розвагам та матеріальним цінностям (подорожі, вечірки, концерти, девайси тощо). Підміна щастя насолодою та яскравими враженнями призводить до того, що людина не здатна перебувати в стані тривалого щастя і стає вразливою перед зовнішніми обставинами. У нашій концепції щастя ми якраз розкриваємо механізми, які дозволяють зробити щастя тривалим і стійким.

У цій статті ми ділимося тільки деякими висновками. Ми отримали багато цікавих даних, тож продовжуємо їх опрацьовувати та опублікуємо решту висновків згодом.

Частину другу читайте тут

Залишити відповідь

Закрити меню